madf: (Default)
Дочитав вчора третю книгу серії „The Expanse“ за авторством James A. Corey — „Abaddon's Gate“. Якщо перша книга була детективно-пригодницька, друга — політично-пригодницька, то третя стала релігійно-пригодницькою. Перші 100 сторінок (із 400) досить нудні, і нагадують початок другої частиниПобачення з Рамою“ Кларка. Але після цього вступу починається уже звична авторська заваруха.
Read more... )
madf: (Default)
Ще дві книги: „Echopraxia“ від Peter Watts та „Caliban's War“ за авторством James A. Corey.
Read more... )
madf: (Default)
Давно не писав про книжки. Із останнього прочитаного — „Leviathan Wakes“ за авторством James Corey та „The Martian“ написана Andy Weir.
Read more... )
madf: (Default)
Фігасобі, а я й не знав що вийшов переклад "Schild's Ladder": http://fantlab.ru/edition86714
madf: (Default)
Безсоромно пропіарю сестричку.
Моторошне чтиво:
Частина перша
Частина друга
Частина третя

Окся, зізнайся, натхнув Котляревський? :)
madf: (Default)
http://www.popmech.ru/article/14459-implantat-ot-epilepsii/
Про це писав Майкл Крайтон у 1972-му році у своїй книзі "The Terminal Man".
madf: (Default)
Хотів чесно заплатити 22 бакси за хорошу книжку, але ж...

Ebook isn't available in your country
This book is available in the following countries:
Australia

Боріться з піратством і далі.

Знову?

Jan. 6th, 2013 10:17 pm
madf: (Default)
Подивився тут розрекламований "Хмарний атлас". Знаєте що нагадало?
"Знову і знову" Кліффорда Саймака.
А так нічого кіно, дивитись можна.
madf: (Default)
Сьогодні слухав Pink Floyd і раптом в голові щось клацнуло: "Старий Волинкар при Воротах Зорі"!
Он воно, виявляється, як...
Насправді все трішки глибше. Це не просто Pink Floyd, а розділ книги "The Wind in the Willows", яка свого часу натхнула самого Сіда Барретта.
І Волинкар - то, насправді, грецький бог Пан, який в подальшому став прообразом самого дідька!
На картинці нижче він зліва:

При чому сам по собі він не був злим божеством - навпаки дуже веселим і грав на флейті. Але не дай боже його розлютити... Тоді народ розбігався у паніці! Чого його із нього потім змалювали диявола - хтозна...
madf: (Default)
чому я маю реєструватись, розказувати де я живу, "світити" свій телефон і email замість того щоб просто заплатити 20 баксів за нещасну книжку? І це не враховуючи "вбити параметри картки, verified by visa, п’яток редиректів, пильнуємо SSL-сертифікати, пароль-шмароль і т.д.". Що за фігня твориться у цих ваших інтернетах?
Цілий день шукав де можна нормально купити "Existence" by David Brin, в результаті нагло спіратив "без СМС, без реєстрації" ©®™
Про які продажі може йти мова коли я не можу навіть грошей заплатити без дебільної sovok-like бюрократії!

PS: Amazon ва-аще мудаки. Хотів попробувати їхній EC2 - не зміг зареєструватись! На етапі підтвердження телефонного номеру мені так і не зателефонували!
madf: (Default)
Щойно дочитав "Crysis: Legion" by Peter Watts. У російському перекладі.
З перших же сторінок нагадало "DOOM: Knee-Deep in the Dead" і "DOOM: Hell on Earth". Характерна брутальна лексика добряче перемішана з біохімічною і медичною термінологією характерною для Воттса. Я у Crysis не грав, а тим паче у Crysis 2, тому не можу оцінити подібність сюжету. Але думаю, як і у випадку з Doom (а також "UFO: Враг неизвестен" Володимира Васильєва) сюжет книги має мало спільного з грою. При цьоми ніяких проблем із розумінням сюжету (крім певних темних місць) не виникає. Можливо ті хто грав у Crysis 2 зрозуміють більше, але і так непогано. Читається досить легко, особливо в порівнянні з "Сліпотою", але жанр специфічний. В основному для любителів фантастичних бойовиків.
Цікаво що Воттс був сценаристом Crysis 2 і Homeworld 2 (одна із моїх улюблених ігор).

Upd: прочитав на вікіпедії сюжет Crysis 2 - дуже подібний до книги.
madf: (Default)
Давно про книги не писав. За весну-літо осилив три новинки: Charles Stross "Accelerando", Robert Wilson "Spin" і Peter Watts "Blindsight".
багато тексту )
Дякую за увагу і вибачаюсь за велику кількість писанини :)
madf: (Default)
Дочитав книгу яку порекомендував cdriper - "Водяра". Давно мене література так не "зачіпала". Не знаю яка доля істини є у тому про що писав автор, я ніколи не цікавився сучасною історією - тим паче історією Північної Осетії, Інгушетії і їх взаємовідносин з Росією, але читав запоєм. "Жива" мова, яскраві персонажі, події що ще не стерлись із пам’яті - описаний період від розвалу СРСР до трагедії у Беслані. Описаний з точки зору людей що будували бізнес у ці часи. Дуже рекомендую почитати.
madf: (Default)
Колись давно, у дитинстві, навіть не пам’ятаю у якому віці, я читав одне фантастичне оповідання. Я не пам’ятаю ні його назви, ні автора, ні навіть про шо там йшлось. У пам’яті залишилось лише словосполучення "нефритова брила" і слово "гюрза". Ну і кілька образів що виникали у моїй уяві в процесі читання.
Google виявилось достатньо словосполучення щоб у першому посиланні показати мені цю книгу.
сторінка 36.
madf: (Default)
"Сразу после прибытия я понял, что Ио мне что-то напоминает. Вспоминал два дня, потом связался с архивом – бортовая библиотека не помогла. Ты помнишь «Владыку колец»? Да, Ио – это Мордор. Загляни в третью часть романа. Там описаны «реки расплавленного камня, которые извиваются… а потом застывают и лежат, будто окаменевшие драконы, извергнутые измученной землей». Это точное описание: Толкиен сделал его за четверть века до того, как глаза человеческие увидели поверхность Ио. Так что же все-таки первично – Искусство или Природа?.."
Так казав Артур Чарльз Кларк вустами доктора Хейвуда Флойда у "Одісеї 2010". Я її читав ще у п’ятому чи сьомому класі школи. Я тоді не знав ні Толкієна, ні "Володара кілець". Навіть із жанром фентезі жодного разу не стикався. Але фраза "Іо - це Мордор" у мене міцно засіла в голові. Я іноді дивуюсь, скільки всякого мотлоху у пам’яті валяється...
Вчора подивився "Володара кілець", першу частину. Да-да, я слоупок, вперше подивився. Не знаю, що ви такого знайшли у цій фільмі... Кіно як кіно, нуднувате. Сьогодні подивлюсь з перекладом Пучкова-Гобліна (бачив пару епізодів).
Може то через те що я фентезі всяке не перетравлюю? Нормально сприймаю лише пару томів "Амбера" Желязни (читав і у перекладі і в оригіналі), пару оповідань Ендрю Нортон та ще "Багатоярусний світ" Фармера. Ну ще "Дозори" Лук’яненка, і все.

+1 асоціативний зв’язок у голову.
madf: (Default)
Дочитав "Астровитянку" (російською мовою) Ніка Горькавого ([livejournal.com profile] don_beaver), всі три частини. Заодно прочитав штук 60 сторінок коментарів на Кубікусі (в основному діалоги з автором, інші просто по діагоналі), коментарі самого автора у нього в ЖЖ, відгуки читачів на lib.rus.ec до кожної із частин і обговорення різних фізичних аспектів описаних у книзі, знову таки, у ЖЖ автора. До цього ще читав позитивно-негативну критику від Лук’яненка (уже не пам’ятаю де, але хто захоче - знайде) і ще від когось.
Навів мене на книгу оцей пост у френдстрічці: http://binstream.livejournal.com/91006.html. Він спочатку довго лежав у мене на роботі у відкритих вкладках браузера, а потім я потихеньку почав читати під час обідньої перерви. Кілька разів навіть залишався після роботи почитати.
Що тут скажеш, книга хороша. Перша частина захопила так що прочитав менш ніж за тиждень уривками в обід і після роботи. Другу частину читав уже вдома і повільніше. Третю - зовсім повільно, з великими перервами. Ні, не тому що друга і третя частини гірше написані. Вони просто... різні. Сам автор позиціонує "Астровитянку" як книгу жюль-вернівського толку для підлітків, хоча і наголошує окремо що третя частина - для більш дорослої аудиторії. Я б порівняв першу книгу із буличовськими пригодами Аліси, а третю (на це майже всі читачі звертають увагу) із "Полдень, XXII век" Стругацьких. Перша книга - чисто пригодницька, третя - епізоди із життя 23-го сторіччя. А друга їх "склеює". Впродовж трилогії герої дорослішають, дорослішають і їх проблеми. І, чесно кажучи, навіть трошки сумно - так хотілось щоб Ніккі і Джеррі так і залишались дітьми :) Отож, кожна частина підходить для своєї вікової категорії.
Оскільки книга задумувалась як пізнавальна, то більшість фактів у ній достовірна. Тим паче що сам автор, якщо не помиляюсь, фізик-теоретик. Є навіть спеціальна сторінка, присвячена науковій достовірності: http://don-beaver.livejournal.com/2834.html. Порадував цікавий розбір бою на мечах де згадали славнозвісного барона Пампу: http://don-beaver.livejournal.com/2473.html?thread=98217#t98217. Я відношу цю книгу до жанру "Твердої НФ" (хоча порівняти можу хібашо з "Експедицією "Тяготіння" Хола Клемента, ставити поряд того-ж Грега Егана у мене рука не підніметься - дуже вони різні).
Та що тут довго писати, хороша книга! Почитайте, не пожалкуєте. І дітям своїм теж дайте почитати. Тим паче, на скільки я зрозумів, автор підтримує вільне розповсюдження електронної версії.

А, да. Ще забув написати. На Кубікусі виникла страшна суперечка щодо книги. Якщо відкинути не дуже приємну суто наукову частину (з агресивною інфляціоністкою) то вона зводиться до класичної "гуманітарії проти технарів". А значить нею можна просто нехтувати :)

Захотілось перечитати Хокінга :)
madf: (Default)
Кілька днів поспіль висіла у мене у браузері відкрита вкладка з "Синглетоном" Грега Егана, чекаючи свого часу до читання. А потім, переглядаючи вранці пошту перед роботою, натикаюсь на замітку у "Популярній механіці": Свет в мозгу: Нейро-оптоволокно у якій згадується гіпотеза квантової природи свідомості: Quantum mind.
Яким же був мій подив, коли після прочитання цієї замітки я ці самі ідеї знайшов у "Синглетоні"! Да, дещо Еган описував і в "Карантині", але з іншої точки зору.
madf: (Default)
Прочитав "Карантин" Грега Егана. Читав у перекладі, але тепер хочу прочитати і оригінал, бо є пару моментів які я не зовсім зрозумів. Сподіваюсь що це вади перекладу. З іншого боку, тепер я чітко зрозумів що малось на увазі під "eigenstate" у "Schild's Ladder" (із контексту-то я це визначив, але були сумніви).
Прикольний детектив у жанрі кіберпанк що базується на копенгагенській інтерпретації рівнянь квантової механіки (во загнув!). Шанувальникам жанру - дюже рекомендую. Книга захопила так що прочитав буквально за два дні: вчора ввечері почав, трохи продовжив на роботі і осьо тікишо закінчив.
На черзі "Permutation City". Цього разу знову в оригіналі.
madf: (Default)
Хтось десь порадив почитати "Дзен і Мистецтво Догляду за Мотоциклом" Роберта М. Персига. Читав в обід на роботі і вечорами частенько затримувався. Через таку уривчатість читав досить довго, більше місяця, але жодного разу не пожалів згаяного часу! Книга надзвичайно захоплююча, автор пише дуже реалістично. Про що? Сказати важко. Про пошук істини, про боротьбу романтизму з прагматизмом (а точніше про пошук зв’язку між ними), про те як головний герой втрачає розум і особистість, про Платона, Арістотеля і софістів... А ще про мандрівку до океану, про відношення між батьком та сином і про догляд за мотоциклом, звичайно :)
Читання неспішне, розслаблююче. Напружені моменти зустрічаються лише в кінці. Принаймні фінальна суперечка між Федром і Головою Комісії заставила понервуватись :) Але таких моментів мало. Місцями читається важкувато, коли треба прориватись крісь філософські терени, але вцілому книга легка.
Коментар що знайшов у мережі:
«Єдиний мотоцикл, який варто ремонтувати, це ви», – так писав легендарний американський письменник-бітник, відлюдник, дзен-буддист Роберт Пірсіг. Книга, яку написав колишній укладач технічної літератури, стала культовою, а її автор – духовним лідером цілого покоління. «Ви б ніколи не присвятили своє життя тому, в чому абсолютно переконані. Ніхто не буде захоплено волати, що завтра зійде сонце. Коли люди є фанатичними прибічниками політичних та релігійних учень або ж догм і цілей, це тому, що вони не впевнені у цих цілях і догмах».
Дуже-дуже рекомендую.
madf: (Default)
Все, дочитав "Schild's Ladder". Дякую шановному [livejournal.com profile] arkanoid який колись згадав про цей роман.
Починав читати разів 3-4, і лише зараз осилив. Головне було взяти хороший старт, досягти точки після якої не треба лізти за словником на кожне слово у реченні. Тим паче що у мене в дорозі з собою є лише тлумачний словник.
Під кінець не втрачав контексту навіть у зовсім складних реченнях. Поповнив свій англійський словниковий запас і трошки фізико-математичний :)
Рекомендую всім шанувальникам жанру і тим хто не боїться досить складного фізико-математичного підґрунтя.
А тепер піду шаритись по supplementary materials :)

PS: вирішив підтягнути англійську, буду тепер читати книги в оригіналі. Принаймні спробую.

Profile

madf: (Default)
madf

April 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
1617 1819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 19th, 2017 03:11 pm
Powered by Dreamwidth Studios