Вчора кльово форматнув свою флешку з ключами, паролями і всіма даними про проекту CarWash (сотня ключів і паролів до прошивок) - переплутав /dev/sd* і залив на неї прошивку. Бекапів немає. У базі на сервері є вся інфа, але паролі захешовані. Длубався vim'ом по 8-гігабайтному бінарнику - дещо можливо відновити. photorec відновив майже 2500 файлів, але жодного потрібного.
Вчора ж повідомив замовнику з CarWash що я того... на роботу влаштувався, і, значить, все. Важка вийшла розмова. Настрій зіпсував остаточно.
Слухаючи оперу, про яку писав у минулому пості, подумав що на місці Міліневського теж би ввів код і знищив усе.
Сьогодні несподівано був у Stalex'і (я там 5 років відпрацював енікейщиком, поки у ГТС не пішов). Це, мабуть, був один із найсвілтіших моментів за останні 2 роки. Криза їх потріпала сильно, із чималої компанії із власним офісом вони "стиснулись" до однієї арендованої кімнати у якій зібрались усі "старики", але не здались. Шеф продовжує шуткувати, ніхто не опускає руки. Люди там хороші працюють, добрі, привітні - приємно було знову їх побачити.
Сьогодні у Дніпро приїхало чмо. Годину стояв на виїзді із Панікахи - всі дороги було перекрито.
Сьогодні ж телефонував хазяїн квартири, все йому нетерпиться нас виселити. Пофігу, ми до кінця лютого живемо.
Знову змагався з ALSA. Знову не міг завести мікрофон. А коли він завівся - я не зрозумів як це вийшло.
Вчора ж повідомив замовнику з CarWash що я того... на роботу влаштувався, і, значить, все. Важка вийшла розмова. Настрій зіпсував остаточно.
Слухаючи оперу, про яку писав у минулому пості, подумав що на місці Міліневського теж би ввів код і знищив усе.
Сьогодні несподівано був у Stalex'і (я там 5 років відпрацював енікейщиком, поки у ГТС не пішов). Це, мабуть, був один із найсвілтіших моментів за останні 2 роки. Криза їх потріпала сильно, із чималої компанії із власним офісом вони "стиснулись" до однієї арендованої кімнати у якій зібрались усі "старики", але не здались. Шеф продовжує шуткувати, ніхто не опускає руки. Люди там хороші працюють, добрі, привітні - приємно було знову їх побачити.
Сьогодні у Дніпро приїхало чмо. Годину стояв на виїзді із Панікахи - всі дороги було перекрито.
Сьогодні ж телефонував хазяїн квартири, все йому нетерпиться нас виселити. Пофігу, ми до кінця лютого живемо.
Знову змагався з ALSA. Знову не міг завести мікрофон. А коли він завівся - я не зрозумів як це вийшло.