One day

[madf]

З ранку, тільки-но я встиг прочитати новини і розгребсти пошту, вимкнули світло (десь близько 10-ї години). Ну, з ким не буває. Потерпів 30 хв - нічого не змінилось. Чую - за дверима якийсьь шум. Виходю, у щитку длубається чолов’яга. Питаю, власне, а що відбувається? Міськелектромережі замінюють лічильники. Пропонують за окремі кошти замінити пакетники. З тими пакетниками у нас з Міфом уже була гисторія, вони старі як сама смерть, ледь не розвалюються од дотику. Ну добре, плачу.
Світла немає, вдома сидіти сумно. Поїхав у місто. Спочатку у центр, у книжковий. Пройшовся вздовж полиці - нічого цікавого. Купив свіжий збірник: "Фантастика - 2011". Потім поїхав на верх Кірова, де живуть зараз oxymona і rais_t_lin з маленьким Ярославчиком. Тільки не до них поїхав, у них і без мене клопотів вистачає, а у магазин. Десь тут, як казав Міф, має бути магазин де продається спортивна зброя і всякі до неї причандали. Мене, власне, цікавили балончики до пневматики. Купив.
Потім, йдучи на маршрутку, зустрів Ольгу, старосту II-ї групи ще з універу. Ну ми і раніше не дуже спілкувались, тож зараз обійшлось простим "привіт-привіт". Поки йшов, думав: чи їхати додому чи махнути на косу на Перемогу. Вдома все одно нема чого робити до 16-ї години (як мінімум), тож поїхав на косу. Думаю, зараз робочий день - народу має бути мало. Та де там! Ну, може, не повно, але усі найулюбленіші місця оточені відпочиваючими. Ладно, зійшов з бетонки, пішов по піску вздовж берега, шукаючи місце де буде нечутно людських голосів. Йшов-йшов, аж чую - сопілка! Хай йому грець, сопілка! Пішов на звук тихенько. Бачу, хлопець вправляється у грі на сопілці. І непогано так грає, я аж заслухався... Тихенько, щоб не злякати, пройшов до води. А там верби, кущі - ен видно нічого, ні мене, ні його. Розстелив папір, сів. Читав щойно придбану книжку і слухав сопілку.
І тут спала мені на думку хороша ідея! У мене з дня народження залишилась діжечка пива в холодильнику, літрів на 5. Почав перебирати контакти у телефоні. Той не може, та не може, той не відповідає зовсім.... Набрав аж одного "собутильника" - rais_t_lin. Сиджу, далі читаю. А сидіти невдобняк - дровиняки підходящої немає, доводиться сидіти на схилі. Дочитав одне оповідання - затекли ноги. Встав, розім’явся, та й пішов собі назад, до цивілізації. Маю зауважити, що сопілка, хоч і переривалась, але продовжувала грати на той час.
Приїхав додому, викликав ще одного "собутильника". Сів пістолета лагодити, прокладки міняти. Ну, справа не довга, поміняв, поставив балона старого - щоб усілась нормально. Досі тримаю, підкручую потроху - завтра зніму. За той час прокладка у обтюраторі прийме форму горловини балона і не буде пропускати газ. Пообідав і завалився на диван - книжку читати. Не ту що купив, стару.
А там і час сплинув (та й електрику уже ввімкнули, щоправда аж о 17-й), прийшла пора гостей зустрічати. Тільки-но зібрались (я, rais_t_lin, frstua), тільки випили по бокалу пива - телефонує jane_rr. Вирішують вони, чи їхати на Орель чи ні. Як ні то Джейн завітає до нас. І тут як вдарить злива! Дощ, вітер, грім, блискавка! Аж у квартиру задуває через балкон, хоча у нас вітер завжди вздовж будинку дме. Закрили балкон. Джейн повідомила що вони нікуди не поїхали і вона чекає доки вщухне дощ щоб заїхати до нас. Заїхала.
Непогано посиділи. 5 літрів доброго німецького пива промайнули - аж не помітили. Балачки балакали, музику слухали, кліпи дивились... Коротше кажучи, гарно провели вечір. Розійшлись аж після 11. Розвів усіх по маршрутках, навів порядок і сів писати цей псто.
Отакий один день життя :)