madf

Значить, є у мене прокт карвош. Там автоматизація помивки машин, як виходить із назви. Проект старий, почався ще десь у 2007-му, або навіть раніше. Рулить там всім „тіпа промисловий комп“ — ebox-2300sx. Ну він, звісно, ніфіга не промисловий, зате маленький, крутенький і x86.
( Read more... )

Дякувати богові, не танки.
До речі, по одному з проектів працюють об’єкти в Маріуполі і Новоазовську. Новоазовськ пропадав коли його захопили, але зараз знову транслює дані.
По іншому проекту працюють станції у Донецьку і Сімферополі. У Луганську не працює. У Красному Лучі теж.

Написав пекельний скрипт (а точніше штук 5 скриптів) на bash і expect для заміни айпішок OpenVPN-сервера на роботах carwash. Їх там штук 100. Буде прикольно втратити керування такою мережею... На всякий випадок із кожної серії залишаю один хост на старому ip.
Писав і тестував кілька днів поспіль, натикав купу перевірок, веду 5 логів - а все одно нервуюсь.

Ех, а я казав кілька років тому щоб купували колокейшн, дедік чи хоча б VPS. :(

PS: а все через "покращення" :(

Рік тому відбулась історична суперечка між Linus'ом Torvalds'ом та іншими розробниками ядра (Ingo Molnar та Ted Ts'o) з приводу нової файлової системи ext4. Суперечка стосувалась системному виклику sync.
Суть у тому, що сучасні файлові системи не пишуть одразу дані на фізичний носій, а застосовують буферизацію. Це значно збільшує швидкодію (і строк служби flash-носіїв). Але, як завжди буває, така техніка має зворотній бік медалі: надійність.
Програма записує дані в файл, після чого виникає аварійна відсічка живлення: дані втрачено. Якщо звернутись до першоджерела (суперечки), ext3 виконує синхронізацію з диском раз на 5 секунд, в той час як ext4 виконує цю операцію раз на 2 хвилини. Звісно, що втрата даних на ext4 більш ймовірна, але ext4 менше завантажує систему дисковими операціями (маю наголосити, що ця різниця не єдина; більш того - зовсім мізерна в порівнянні з додатковим функціоналом ext4).
Наразі я зіткнувся з цією проблемою. Є файлова система ext2. Є сервер який на ній працює. Є зовнішня утиліта-конфігуратор, яка спілкується з програмою-сервером і перезаписує файли конфігурації. Частина системи "підхоплює" нові налаштування одразу, а частина - лише після перезапуску системи. Перезапускають систему банально - відсічкою живлення. В результаті частина даних не встигає записатись на диск. Як і писав Linus Torvalds, ця задача лягає на плечі програмістів (flush + sync) або користувачів (параметри монтування розділу). Як зараз пам'ятаю обговорення цього питання з Борисом aka stg34 коли ми їхали минулого року через міст на правий берег.
flush - скидає дані буферів із userspace до kernelspace.
sync - скидає дані буферів із kernelspace до носія.
Правда, не треба забувати що у сучасних носіїв є свій внутрішній буфер. Залишається сподіватись на ємність конденсаторів системи живлення носіїв даних :)

Upd.
Забув зазначити що ситуація описана для Compact Flash, тому транзакційні файлові системи не підходять.

Якби дехто нормально заземлив установку, або хоча б зробив занулення я б не провисів 2 з половиною години на телефоні; не прийшлось би через 2 шелла, OpenVPN і GSM-модем аналізувати кількамегабайтні логи і повернувся я б додому о 7-й вечора, а не о 10-й.
Коротше кажучи, при вмиканні частотника і переході його між різними режимами роботи регулярно відпадав USB. Тільки цього ніхто не знав, були лише підозри. Потім я побачив це на власні очі (через ті самі шелли). Потім заміряли різницю потенціалів між екраном і нулем частотника: матінко рідна, там жеж напруга скаче в межах +-1.5В! І так же співпало що на інших постах або було нормальне заземлення або був зв’язок через COM-порт. "Тяжела и неказиста жизнь простого программиста" (с) народне.

Минулого четверга отримав новий eBox-2300SX (історія моїх відносин з 2300SX: раз, два і три). Цього разу одразу нормально завівся із X-Linux і з моєю системою на 2.6.30. Але тепер задача трохи ускладнилась: треба до нього причепити 3G-модем від Utel.
( Read more... )

Пам'таєте, я писав про kernel panic?
Епопея продовжилась.
( Read more... )

Це фірмовий перетворювач USB/RS-232/485:

Він коштує приблизно 600 грн.
Це наш самопал із двох мікросхем (правда, без гальванічної розв'язки):

Пізніше він отримає гальванорозв'язку, нормальний корпус і роз'єми. Його собівартість - до 100 грн.

PS: на індикаторі ПІД-а температура в приміщенні :)
PPS: Linux підтримує силу-силенну USB-Serial перетворювачів. З тим фірмовим йшли драйвери і бібліотеки. Навіть під Linux були драйвери на диску (правда, для ядра 2.2 :). А виявилось, він без проблем працює на pl2303. Наша мікруха працює на cp2101, а ще один перехідник (він, правда, нам не підійшов) - на ftdi_sio.

На кого б спихнути саппорт по CarWash...
Вони мене сьогодні вивели ще зранку. Телефонують і обвинувачують у всіх гріхах земних, бо у них, ба, піна не працює! Нічого що у Армавірі працює, у Києві працює, а у них - ні! Я довго й нудно пояснюю (хоч я й програміст) про жорсткість води, діаметр труб, оберти двигуна помпи, дозатори, клапани, сонячну радіацію, магнітні бурі, торсійні поля, місяць у стрельці і т.д. І думаю що відв'язався. Але ні!
Не встиг я сходити на обід - мене запрошують туди щоб я переконався на свої очі в тому що піна не працює!
Приходю. Вмикаю. Піна не працює. Замість піни йде воск. Дивлюсь їх конфіги - у них дозатори місцями переплутані. Змінюю коди. Вмикаю піну - йде піна. Вмикаю воск - йде... піна! Перавіряю обидва дозатори вручну - кожний відповідає за своїм кодом. Перевіряю текст скрипта для кнопки воск - дозатор вірний. Вмикаю ще раз - йде піна. Перезапускаю керуючу програму. Йде піна. Перезапускаю керуючий комп. Йде піна.
Потім щось у мене в голові клацнуло: "а чи кнопки вони місцями не переплутали?". Дивлюсь на якій ще кнопці піна - ага, "Вода+Піна". Вмикаю - йде воск. І от, же, збіг - скрипти відрізняються одним дозатором!
Увага, питання: нафіга мені, програмісту, займатись їхніми переплутаними налаштуваннями і вислуховувати про "баги в програмі"?
Обід у мене вийшов пізній, о 18:00. На саппорт у мене пішло 3 години.

Щось важкувато стало купити CF. Особливо маленьких - до 4 Гб.
Сподіваюсь, у компаній-постачальників промислової електроніки вони не зникнуть.