Всяке

Вчора ходили з Міфом в балку, стріляли із пневмата по мішеням, змагались у розпилюванні дров ножівками із мультитулів, смажили сосиски на вогні й пили пиво. Смішно, але це моя перша вилазка в цьому році.

Кажуть, Осаму застрелили. Світ давно вже втратив здоровий глузд. Чого б я ото так радувався? І взагалі, нафіга все це? Ну з війною зрозуміло, треба ж якось Lockheed Martin, Nortrop Grumman і іншим виробникам озброєнь долучитись до державних коштів. А от навіщо цей пафос із вбивством Осами? Треба вивести війська і звітувати про витрати? Тіпа, не дарма воювали? Чи, може, із помсти? 10 років воювати щоб помститись одній людині? А може їм просто обридло і треба було поставити крапку? Сюрреалізм якийсь. Треба було б - знайшли б за рік. Навіщо було 10 років бряцать зброєю...

Нарешті прочитав статтю Олега Кисельова про Subtyping, Subclassing, and Trouble with OOP (via ivan_ghandhi). Да, класичний підхід із внутрішнім state і віртуальними методами потенційно небезпечний і може викликати підземний стук, бо subtyping через наслідування це скоріше виняток аніж правило. Але той вихід який пропонує Олег мені не до вподоби. Це, фактично, реалізація Lisp/Haskell у . Достатньо глянути на реалізацію FBag із garbage collection і pure functional lists. Та і приклад із Shape містить стільки "синтаксичного шуму", що, може, ну його нафіг той C++? Да, ніхто не обіцяв що буде просто...

Сьогодні варили манку. +1 до кулінарного скіллу. Нічого, нормально зварили, навіть без грудочок.

Сиджу оце, музику слухаю, у вікно дивлюсь. Нічого не хочеться робити. Хочеться закинути і NTRIP Caster, і CarWash, і тричі довбаний GTS з їхніми менеджерськими "іграми"... Хочеться сидіти біля багаття, потягувати холодне червоне напівсолодке і переписувати Stargazer (не тому що це комусь треба, а так, задля своєї втіхи).

До речі, останній реліз вийшов дуже невдалий. Дуже-дуже :(