The Best City, день перший

Їхали цього разу трохи іншим складом — з двома дівчатами, тому розмови і лексику доводилось трохи коригувати. Але все одно приємно поспілкуватись з друзями. Фотоапарат знову не брав — я сюди розважатись приїхав, а не фотокореспондентом бути.
Поки приїхали, поки купили квитки, поки поміняли гроші і „зарядились“ пивом — встигли як раз на середину виступу „ВВ“. Як і минулого разу :) Погоцали для розігріву і пішли тинятись, дивитись що, де і як, бо з минулого разу карта трохи змінилась.
Потім були „Нічні снайпери“ — послухали трохи і ще пішли тинятись. Хто поїсти, хто попити, хто просто погуляти, а хто залишився слухати. Забрели на пресконференцію „Guano Apes“. Але передні ради зайняли „акули пера“, тому просто послухали трохи, зробили пару фоток та й пішли собі. Бачили колоритних козаків, човни, байки...
Потім послухали пару пісень „Guano Apes“ (я знав лише одну), і знову хто в ліс хто по дрова. Подивились на Lounge-сцену, подивились на діджеїв, поїли... Вцілому, більше ходили то там то сям ніж слухали музику. Та воно і не дивно, сьогодні тілько „ВВ“ були із знайомих. Походу зустріли купу знайомих, ще зі студентсього життя.
Так час непомітно і пролетів. З другом завантажились в автобус, доїхали до Дніпра, а там по домам. Друга половина нашої компанії залишилась ще слухати „Hurts“. До речі, їхав на таксі з вокзалу, наприкінці по радіо несподівано почали крутити „Styx — Boat on the River“. Приємно!
Вцілому, враження позитивні. Організатори взяли до уваги уроки минулого фестивалю. Так, наприклад, проблем із харчуванням, в принципі, не було. Не так щоб можна було зохавать все що душі завгодно, але і в сухом’ятку їсти не доводилось. Наразі провайдерів їжі стало більше. Проблему з пилом вирішили кардинально. По-перше, чи то дощем, чи то штучно, але полили територію фесту водою. По-друге, навісили над танцполом форсунки і розпилювали воду у вигляді туману. Користь подвійна: мокрі футболки у дівчат і немає пилу :)
Взагалі це круто, я давно чекав цієї події. Запахи степу, води і багаття — запахи свободи! Так і хотілось розкинути руки і бігти, бінти, бігти... На травичці теж вдалося повалятись :)
Гроші, правда, розходяться моментально. Пляшка пива — 20 грн, миска плову — 25 грн. Близько 150 грн вже витратив. До речі, цього разу ціну на квиток трохи знизили. Наразі квиток на три дні коштує 1000 грн. Відповідно стало більше народу, більше молоді.
Ще два дні попереду!