Венера за вікном

У середині шістдесятих років минулого століття NASA розглядала проект пілотованого обльоту венери в рамках розвитку програми Apollo. Місія тривалістю трохи більше року планувалась на 1973-1974 роки. Єдиною ракетою-носієм здатною виконати цю задачу на той час був славнозвісний Staurn-5. В якості жилого модуля для такої тривалої „ікспедиції“ планувалось використати останню ступінь ракети — S-IVB — зливши з неї залишки палива (не дуже комфортно, я думаю, зате просторо). Для маневрування і корекцій орбіти ця ступінь мала стикуватись з командним модулем що мав власні рушії.
Як ми знаємо, політ так і не стався. Але завдяки сучасним технологіям (тут має бути гірка іронія) ми можемо подивитись як воно могло бути. Космічний симулятор Orbiter дозволяє відтворити цей політ в усіх подробицях, починаючи від виводу ракети на стартовий стіл і закінчуючи евакуацією екіпажу після приводнення, і навіть помилуватись на Вранішню Зорю у бортовий ілюмінатор:

У Orbiter я грався років 5-6 тому. Але він виявився заскладним для мене :( Це іграшка для сильних духом.