Дорога з роботи додому у мене займає приблизно 45 хвилин автобусом і часто виходить їхати сидячи. Коли я не читаю всякі єбуки то спостерігаю за тим що роблять люди навколо. Так, вчора, наприклад, поряд сиділа пара — хлопець і дівчина. Обидва сиділи втупившись у телефони і розкладаючи різнокольорові кульки-кубики. При чому спочатку кожний у своєму телефоні, а потім ввійшли в азарт і почали висмикувати один у одного щоб розкласти кубики-кульки якнайкраще. Ну ви знаєте — всі ці клони доісторичної Lines. Я таке бачу майже щодня і воно викликає у мене певний емоційний відгук, смикає за асоціативні ланцюжки пам’яті.
( Read more... )