madf

Земля під контролем прибульців. Що з більшою частиною людства - невідомо. Є партизани, і мародери що постійно ворогують між собою. Звичайно, я серед партизанів :)
Сюжет починається зі стички у будівлі покинутої лікарні (чому саме лікарні - хз, просто знаю що це була лікарня) вночі. Постійна біганина по темним коридорам, стрибки у ліфтову шахту, перестрілки... Вчора сюжет був більше загальний, а сьогодні запам’ятався яскравий кадр: перестрілка у коридорі, я стріляю із пістолета підозріло схожого на MP-654, але без балону і значно більшого калібру (електромагнітна зброя?). У мене закінчуються набої і напарник кидає мені обойму. Я однією рукою ловлю обойму, другою в той-же час виймаю стару, вставляю на місце нову і продовжую вести вогонь :)
Потім починається рейд прибульців і внутрішні проблеми відходять на другий план, бо перед прибульцями ми безсилі. Швиденько виметаємось із лікарні на подвір’я (виявляється що лікарня розташована посеред лісу). Небо затягнено сірими хмарами, підсвіченими місяцем. Над лікарнею повільно пропливає велетенський чорний диск корабля прибульців і періодично пострілює сліпучо-яскравим променем з бузковим відтінком (паралізатор?). Ні відстань до нього, ні розмір не вгадуються... Розуміючи що прибульці зараз закінчать "прочесувати" будівлю, ми швиденько відбігаємо углиб лісу і маскуємось у густих кущах.
Самих прибульців я не бачив, бачив тільки чорні тіні що промайнули повз мене...

PS: останнє кіно яке я дивився називалось "Білосніжка і Мисливець" :)
PPS: остання книжка, яку я читав (читаю) - "Accelerando" by Charles Stross - Hard Sci-Fi про технологічну сингулярність.