Останнім часом знову помітив те, чого вже, здавалось, давно позбувся (принаймні - з часу закінчення навчання в університеті).
Мені важко працювати вдень. Тобто, я нормально висипаюсь, я не втомлений, але така лінь накатує - нічого не хочеться робити. Особливо зараз, весною. Виходжу на балкон і стою. Так не хочеться повертатись до комп'ютера! А от ввечері, коли вже стає досить темно - чомусь з'являється натхнення. Робота починає швидко просуватись, все прапцює з першого разу. Шматок коду, що я мучив 5 годин - доводжу за 5 хвилин. І настрій з'являється робочій. Таке в мене було коли я жив у гуртожитку. Весь день з кимось спілкуєшся, щось робиш, зайнятий дріб'язковими домашніми справами. А от ввечері - можна спокійно сісти за роботу.
Можливо, винна вечірня атмосфера: темна кімната, світиться лише монітор та лампа на столі. При чому настроєна так, щоб освітлювати лише невеличку частину столу і не порушувати загальної напівтемряви.
Можливо, винна вечірня атмосфера: темна кімната, світиться лише монітор та лампа на столі. При чому настроєна так, щоб освітлювати лише невеличку частину столу і не порушувати загальної напівтемряви.