Тінь

[madf]

"Доброе утро, мадам. Мой бизнес -- тени деревьев. Я специалист по продаже всевозможных редких теней: к примеру, я торгую тенями плакучей ивы, дуба. Яблоневого дерева, клена и многих других деревьев. Но сегодня я могу предложить нечто исключительное -- совершенно необычную тень дерева, только что доставленную с Омикрона Сети-18. Она глубока, темна, прохладна и великолепно освежает; короче, это именно та тень, в которой лучше всего можно отдохнуть после дня, проведенного на солнце, - кстати, это последний экземпляр такого рода, поступивший в продажу. Вам, мадам, наверное. Кажется, что вы хорошо разбираетесь в тенях и вас ничем не удивишь, но, поверьте, вам никогда в жизни не попадалось ничего похожего на эту тень. Ее продували прохладные ветры, в ней пели птицы и день-деньской резвились дриады..."

Роберт Янг, "Срубить дерево"

Сьогодні дощ цілий день грав зі мною. Коли я вранці вийшов на вулицю він щедро поливав мене поки я не заліз у маршрукту. Тільки-но я сховався від нього як він одразу вщух. Потім, коли я уже сидів вдома, дощові хмари ганяло по небу із півдня на захід, і всі вони оминали місто. Я бачив вдалині дощову завісу, бачив яскраві блискавиці і чув грім. Але сам дощ обходив мене стороною, з неба не впало ні краплі. І от, прямо зараз, він все-таки вирішив прийти. Сірі дощові хмари наступають широким фронтом, що розкинувся із півдня до заходу, на обрії знову б’ють блискавиці, але йього разу вони ближче, повітря сповнене вологою і дощовими ароматами.
І у цю переддощову годину, вийшовши на балкон, я побачив ту саму тінь під деревами. Глибоку, прохолодну, об’ємну - мабуть, саме таку тінь описував Роберт Янг.
Я уже колись згадував це його оповідання. Одне із найулюбленіших моїх фантастичних оповіданнь.
Я хотів би жити у світі де цілий рік квітнуть липи, щоночі йде дощ, а вдень у повітрі розливається приємна пахуча прохолода.