One day

З ранку, тільки-но я встиг прочитати новини і розгребсти пошту, вимкнули світло (десь близько 10-ї години). Ну, з ким не буває. Потерпів 30 хв - нічого не змінилось. Чую - за дверима якийсьь шум. Виходю, у щитку длубається чолов’яга. Питаю, власне, а що відбувається? Міськелектромережі замінюють лічильники. Пропонують за окремі кошти замінити пакетники. З тими пакетниками у нас з Міфом уже була гисторія, вони старі як сама смерть, ледь не розвалюються од дотику. Ну добре, плачу.
Світла немає, вдома сидіти сумно. Поїхав у місто. Спочатку у центр, у книжковий. Пройшовся вздовж полиці - нічого цікавого. Купив свіжий збірник: "Фантастика - 2011". Потім поїхав на верх Кірова, де живуть зараз oxymona і rais_t_lin з маленьким Ярославчиком. Тільки не до них поїхав, у них і без мене клопотів вистачає, а у магазин. Десь тут, як казав Міф, має бути магазин де продається спортивна зброя і всякі до неї причандали. Мене, власне, цікавили балончики до пневматики. Купив.
Потім, йдучи на маршрутку, зустрів Ольгу, старосту II-ї групи ще з універу. Ну ми і раніше не дуже спілкувались, тож зараз обійшлось простим "привіт-привіт". Поки йшов, думав: чи їхати додому чи махнути на косу на Перемогу. Вдома все одно нема чого робити до 16-ї години (як мінімум), тож поїхав на косу. Думаю, зараз робочий день - народу має бути мало. Та де там! Ну, може, не повно, але усі найулюбленіші місця оточені відпочиваючими. Ладно, зійшов з бетонки, пішов по піску вздовж берега, шукаючи місце де буде нечутно людських голосів. Йшов-йшов, аж чую - сопілка! Хай йому грець, сопілка! Пішов на звук тихенько. Бачу, хлопець вправляється у грі на сопілці. І непогано так грає, я аж заслухався... Тихенько, щоб не злякати, пройшов до води. А там верби, кущі - ен видно нічого, ні мене, ні його. Розстелив папір, сів. Читав щойно придбану книжку і слухав сопілку.
І тут спала мені на думку хороша ідея! У мене з дня народження залишилась діжечка пива в холодильнику, літрів на 5. Почав перебирати контакти у телефоні. Той не може, та не може, той не відповідає зовсім.... Набрав аж одного "собутильника" - rais_t_lin. Сиджу, далі читаю. А сидіти невдобняк - дровиняки підходящої немає, доводиться сидіти на схилі. Дочитав одне оповідання - затекли ноги. Встав, розім’явся, та й пішов собі назад, до цивілізації. Маю зауважити, що сопілка, хоч і переривалась, але продовжувала грати на той час.
Приїхав додому, викликав ще одного "собутильника". Сів пістолета лагодити, прокладки міняти. Ну, справа не довга, поміняв, поставив балона старого - щоб усілась нормально. Досі тримаю, підкручую потроху - завтра зніму. За той час прокладка у обтюраторі прийме форму горловини балона і не буде пропускати газ. Пообідав і завалився на диван - книжку читати. Не ту що купив, стару.
А там і час сплинув (та й електрику уже ввімкнули, щоправда аж о 17-й), прийшла пора гостей зустрічати. Тільки-но зібрались (я, rais_t_lin, frstua), тільки випили по бокалу пива - телефонує jane_rr. Вирішують вони, чи їхати на Орель чи ні. Як ні то Джейн завітає до нас. І тут як вдарить злива! Дощ, вітер, грім, блискавка! Аж у квартиру задуває через балкон, хоча у нас вітер завжди вздовж будинку дме. Закрили балкон. Джейн повідомила що вони нікуди не поїхали і вона чекає доки вщухне дощ щоб заїхати до нас. Заїхала.
Непогано посиділи. 5 літрів доброго німецького пива промайнули - аж не помітили. Балачки балакали, музику слухали, кліпи дивились... Коротше кажучи, гарно провели вечір. Розійшлись аж після 11. Розвів усіх по маршрутках, навів порядок і сів писати цей псто.
Отакий один день життя :)

"Астровитянка"

Дочитав "Астровитянку" (російською мовою) Ніка Горькавого (don_beaver), всі три частини. Заодно прочитав штук 60 сторінок коментарів на Кубікусі (в основному діалоги з автором, інші просто по діагоналі), коментарі самого автора у нього в ЖЖ, відгуки читачів на lib.rus.ec до кожної із частин і обговорення різних фізичних аспектів описаних у книзі, знову таки, у ЖЖ автора. До цього ще читав позитивно-негативну критику від Лук’яненка (уже не пам’ятаю де, але хто захоче - знайде) і ще від когось.
Навів мене на книгу оцей пост у френдстрічці: http://binstream.livejournal.com/91006.html. Він спочатку довго лежав у мене на роботі у відкритих вкладках браузера, а потім я потихеньку почав читати під час обідньої перерви. Кілька разів навіть залишався після роботи почитати.
Що тут скажеш, книга хороша. Перша частина захопила так що прочитав менш ніж за тиждень уривками в обід і після роботи. Другу частину читав уже вдома і повільніше. Третю - зовсім повільно, з великими перервами. Ні, не тому що друга і третя частини гірше написані. Вони просто... різні. Сам автор позиціонує "Астровитянку" як книгу жюль-вернівського толку для підлітків, хоча і наголошує окремо що третя частина - для більш дорослої аудиторії. Я б порівняв першу книгу із буличовськими пригодами Аліси, а третю (на це майже всі читачі звертають увагу) із "Полдень, XXII век" Стругацьких. Перша книга - чисто пригодницька, третя - епізоди із життя 23-го сторіччя. А друга їх "склеює". Впродовж трилогії герої дорослішають, дорослішають і їх проблеми. І, чесно кажучи, навіть трошки сумно - так хотілось щоб Ніккі і Джеррі так і залишались дітьми :) Отож, кожна частина підходить для своєї вікової категорії.
Оскільки книга задумувалась як пізнавальна, то більшість фактів у ній достовірна. Тим паче що сам автор, якщо не помиляюсь, фізик-теоретик. Є навіть спеціальна сторінка, присвячена науковій достовірності: http://don-beaver.livejournal.com/2834.html. Порадував цікавий розбір бою на мечах де згадали славнозвісного барона Пампу: http://don-beaver.livejournal.com/2473.html?thread=98217#t98217. Я відношу цю книгу до жанру "Твердої НФ" (хоча порівняти можу хібашо з "Експедицією "Тяготіння" Хола Клемента, ставити поряд того-ж Грега Егана у мене рука не підніметься - дуже вони різні).
Та що тут довго писати, хороша книга! Почитайте, не пожалкуєте. І дітям своїм теж дайте почитати. Тим паче, на скільки я зрозумів, автор підтримує вільне розповсюдження електронної версії.

А, да. Ще забув написати. На Кубікусі виникла страшна суперечка щодо книги. Якщо відкинути не дуже приємну суто наукову частину (з агресивною інфляціоністкою) то вона зводиться до класичної "гуманітарії проти технарів". А значить нею можна просто нехтувати :)

Захотілось перечитати Хокінга :)