Прощавай, AdolF

Раніше люди помирали і не залишали по собі нічого. Певний час їх пам’ятали знайомі, діти, онуки, та з часом пам’ять втрачалась. Навіть про великих людей ми знаємо мало - їх праця, кілька фактів із біографії і все. Зараз щось змінилось. Крім слідів у пам’яті людей ми залишаємо сліді у мережі. Люди помирають, а записи про них живуть. Стає моторошно коли подумаєш що тебе вже не стане, а твої сліди залишаться - пости на форумах, коміти, логи... Щось зникне разом із носіями, як раніше зникали записи у книгах і журналах, а щось залишиться у мережі назавжди. Цифрові привиди людей, не живі і не мертві, відбиток їх думок, відбиток їх душі...