![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
madfЩе забув розказати. Сон дивний мені наснився - таких яскравих давно не було.
Снилося мені, неначе я на якомусь тропічному острові. Причому не сам, а з дівчиною. Вечір, темніє, сонце вже майже сіло. Наближається злива, а ми... натягуємо антенну! При чому цікаву таку: два паралельні хвилеводи - паралельно землі. А між ними - розтяжки. І нижній вже натягнутий - дзвенить від вітру, а верхній тільки розтягуємо. І я знаю, що у оболонці хвилеводу розташовані якісь датчики, але мені треба закрутити кінеці навколо дерева (якась пальма) і я з жалем думаю, що два датчики з краю обов'язково вийдуть з ладу від деформації - а вони дуже важливі.А потім налетіла злива, з грозою. Ми сидимо у якійсь будівлі. Я на контрольній панелі чітко бачу, що 2 датчики, як я і думав, не відповідають (світлодіоди не світяться), але мене це мало хвилює - вітер такий сильний що, здається, зараз розвалить будівлю. А потім я у вікно побачив кульову блискавку. Сильний шум дощу, грім гуркоче - і я прокидаюсь. І не дивуюсь що за вікном - дощ. Правда без грози - просто дощ.Чітко пам'ятаю острів, піщаний берег, червоний краєчок сонця. Чітко пам'ятаю антенну. Чітко пам'ятаю, що зі мною - дівчина. Але ні обличчя, ні фігури не бачу... Ну і зливу з грозою пам'ятаю.
Ото такий дивний сон.
Снилося мені, неначе я на якомусь тропічному острові. Причому не сам, а з дівчиною. Вечір, темніє, сонце вже майже сіло. Наближається злива, а ми... натягуємо антенну! При чому цікаву таку: два паралельні хвилеводи - паралельно землі. А між ними - розтяжки. І нижній вже натягнутий - дзвенить від вітру, а верхній тільки розтягуємо. І я знаю, що у оболонці хвилеводу розташовані якісь датчики, але мені треба закрутити кінеці навколо дерева (якась пальма) і я з жалем думаю, що два датчики з краю обов'язково вийдуть з ладу від деформації - а вони дуже важливі.А потім налетіла злива, з грозою. Ми сидимо у якійсь будівлі. Я на контрольній панелі чітко бачу, що 2 датчики, як я і думав, не відповідають (світлодіоди не світяться), але мене це мало хвилює - вітер такий сильний що, здається, зараз розвалить будівлю. А потім я у вікно побачив кульову блискавку. Сильний шум дощу, грім гуркоче - і я прокидаюсь. І не дивуюсь що за вікном - дощ. Правда без грози - просто дощ.Чітко пам'ятаю острів, піщаний берег, червоний краєчок сонця. Чітко пам'ятаю антенну. Чітко пам'ятаю, що зі мною - дівчина. Але ні обличчя, ні фігури не бачу... Ну і зливу з грозою пам'ятаю.
Ото такий дивний сон.
